Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмирнішати

Посмирнішати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть. Зробиться сумною і на яку часину посмирнішає. Стор. МПр. 153.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМИРНІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМИРНІШАТИ"
Болячий, -а, -е. = болючий Левиц. І. 4.
Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Здавні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Устарѣть.
Малодосві́дній, -я, -є. Малоопытный. Діти малодосвідні. K. ЦН. 192.
Повідхилятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Отклониться, уклониться (во множествѣ).
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Прибиток, -тку, м. = прибуток. Кривив душею для прибитку. Котл. Ен.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл. 1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари. Шевч. 180. 2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться. Г. Барв. 340.
Цвеник, -ка, м. Хвастунъ. Воронеж. губ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМИРНІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.