Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послухняний

Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУХНЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУХНЯНИЙ"
Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Бурячок, -чка, м. 1) Ум. отъ буряк. 2) мн. Раст. Polygonum orientale L. ЗЮЗО. І. 132.
Гишечки, -чок, м. мн. ум. отъ гишки.
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
За́йдочка, -ки, об. ум. отъ за́йда.
Квацяти, -цяю, -єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.
Марти́н, -на, м. Птица: мартынъ, рыболовъ. В небі крутилися білі мартини і чайки. Левиц. І.
Необмильний, -а, -е. = неомильний.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Пообід нар. Послѣ обѣда. О. 1862. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУХНЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.