Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послушник

Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИК"
Безмежний, -а, -е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.
Бийстрик, -ка, м. Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Кіев.
Жони́х, -ха, м. = жених.
Линю́щий, -а, -е. Линючій, линяющій. Заполоч линюща. Черк. у.
Лічи́льниця, -ці, ж. Счетчица. Я така лічильниця, що й не полічу сама. Лебед. у.
Невиданський, -а, -е. Невиданный. Невиданське діло, щоб семинарист так довго не забував коханої. Св. Л. 269.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.
П'яниця, -ці, об. 1) Пьяница. Я з п'яницею жити не буду. Мет. 67. 2) Родъ игры въ карты. Ум. п'яничка, п'яни́ченька. Не дай мене за п'яниченьку. Мет. 37.
Роскотити, -ся. Cм. роскочувати, -ся.
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.