Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послушник

Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИК"
Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Збі́рня, -ні, ж. Комната, гдѣ собирараются на сходку. Нѣжин. у.
Кубаток, -тка, м. Комъ. Желех.
Обиденкою нар. За день. Я обиденкого справлюсь: уранці поїду, а на ніч і додому. Харьк. г. Cм. обидень.
Побілішати, -шаю, -єш, гл. Стать бѣлѣе. Трошки побілішали руки, як побула дома. Васильк. у.
Попінити, -ню, -ниш, гл. Запачкать пѣной (о бѣшеной собакѣ).
Росплатка, -ки, ж. Платежъ. Иноді, візьмеш і всі гроші, як треба на росплатки. Верхнеднѣпр. у.
Ціт, -та, м. Четъ, четное число. У ціт припада. Лебед. у.
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.