Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послушник

Послушник, -ка, м. Слуга. Повідат царь до тих своїх послушників, жеби забили сто волів єму на обід. Драг. 275. Ум. послушничок. Мого батька брата та була взяла, орда; а він там був послушничком у одного татарина п'ять год. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИК"
Ди́хи, -хів, м. мн. = Здуховина. Вх. Зн. 14.
Карання, -ня, с. Наказаніе. Не боже карання, своє дуровання. Ном. № 7044.
Крокіш, -кошу, м. Раст. Pulmonaria mollis. Вх. Пч. І. 12. Cм. крокіс.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Міз пред. = між. Горе жити міз ярами, міз лихими ворогами. Грин. III. 270.
Насере́д, нар. Посреди; на средину. З чужим і насеред села розставайся. Ном. № 9690.
Перемішний, -а, -е. Смѣшанный. Мелася насіяла всячини, і усе принялося, зійшло і проквітало одмішне і перемішне, як у празнику люде, на диво Меласі, що, каже, сіяла усе окромішне ряд по рядочку, а зійшла така мішанина. МВ. ІІІ. 137.
Рожденець, -нця, м. Уроженецъ. Та він ще з дідів, з прадідів — рожденець харьківської губерні. Харьк.
Розвішати Cм. розвішувати.
Царик, -ка, м. 1) Ум. отъ царь. 2) = мишачок 2. Вх. Уг. 252, 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.