Балувати, -лую, -єш, гл.
1) Проводить время въ балахъ, пировать.
2) — чим. Заниматься чѣмъ, быть опытнымъ въ чемъ. Він тим балує. Хто чим балує, від того й гине.
Верещака, -ки, м. Крикунъ, пискунъ.
Главиця, -ці, ж. Голова. Ой лишила я віночок з главиці. Ум. главка, главичка.
Довгові́чно нар. Долговѣчно, долговременно.
Котолупня, -ні, ж. Мѣсто, гдѣ убиваютъ и обдираютъ кошекъ, а въ переносномъ смыслѣ — мѣсто пытокъ.
Наді́сь нар. = надійсь. Та моя хороба надісь не скоро мене покине.
Напла́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Наплаваться. Досі ж мої лебеді та й наплавалися. Гиля, гиля, сірі гуси, та вже ж ви наплавались.
Пильня, -ні, ж. Лѣсопильня. В них на дворі була пильня, шо дерево на ній пиляють.
Підлицятися, -ця́юся, -єшся, гл. = підлещуватися. Він і підлицяється: я, каже, буду в вас царем.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
