Бутин, -на, м.
1) Толстый стволъ дерева, очищенный отъ коры.
2) = бутина.
Довбе́ха, -хи, довбе́шка, -ки, ж. 1) Колотушка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом булки; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити. 2) Тупица, тупая голова.
Дотовкти́, -вчу́, -че́ш, гл. Дотолочь.
Звідта́м, зві́дти, зві́дті́ль, звідтіля́, нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Син узяв, вив'язав звідтіля невістку, а ув'язав сучку.
Квокати, -каю, -єш, гл. = квоктати.
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ум. кірка.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Ростопасть, -ти, ж. Раст. а) = ростопаш = земизеленя. б) Pyrethrum partenium.
Тор, -ру, м. Слѣдъ, колея.
Чупарно нар. Опрятно, красиво (объ одеждѣ, убранствѣ комнаты и пр.). На короваї шитий гарно рушник ізгорнутий лежав; я взяв його собі чупарно через плече й перев'язав.
