Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмертний

Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМЕРТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМЕРТНИЙ"
Жи́луватий, -а, -е. = жилавий 1. Н. Вол. у.
На́бір нар. Въ долгъ. Набрав набір багато, а коли то гроші платитиме.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Письменництво, -ва, с. Писательство; сочинительство; письменность. К. ПС. 84.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Попідвіконню нар. Подъ окнами. На дворі ні деревця, а ніякої рослини, — тільки величезні будяки попід-віконню. Г. Барв. 21. попід-віконню пішов. Отправился нищенствовать, сдѣлался нищимъ.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ. Kolb. І. 65.
Ткнутися, ткнуся, ткнешся, гл. Кинуться куда. Їй тепер, як тому чоловікові, що у степу заблудився: туди ткнися — пусто, і туди никни — голо. Мир. Пов. II. 101. Куди не ткнуся, нема поради. Шейк.
Тупонути, -ну, -неш, гл. Сильно топнуть. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМЕРТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.