Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмітник

Посмітник, -ка, м.? Бранное слово. А бодай тобі ...посмітнику ти, сіпуго!... Грин. II. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТНИК"
Бздила, -ли, ж. Жукъ вонючка, Blaps. Мнж. 176.
Відплив, -ву, м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
Закади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Закадить (о кажденіи ладономъ). 2) Задымить. Витяг з кишені гаманець з своїм тютюном і закадив махоркою. Левиц. Пов. 232.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. І. 136.
Мазка́ 2, -ки, ж. Кровь. Черномор. Мазкою хоче хто умитись, кому не жаль своїх зубів? Котл. Ен. II. 15. Вишептати від чорної мазки. Мнж. 152.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Накерва́витися, -влюся, -вишся, гл. Стать полнокровнымъ. Накервавилася худоба, — треба кров пустити. Вх. Зн. 39.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара. Желех.
Попригрівати, -ва́ю, -єш, гл. Пригрѣть (во множествѣ).
Поприкладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и приложи́ти, но во множествѣ. Поприкладала до чиряків печеної цибулі. Харьк. Поприкладав (печатку) усім на лобі. Чуб. II. 605.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.