Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посмітник

Посмітник, -ка, м.? Бранное слово. А бодай тобі ...посмітнику ти, сіпуго!... Грин. II. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТНИК"
Брячка, -ки, ж. Пряжка. Вх. Лем. 481.
Грани́ця, -ці, ж. 1) = Гряниця. «Куди, синку, виїзжаєш?» — За границю по дівицю. Чуб. ІІІ. 464. 2) Исландскій мохъ, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. Ум. грани́чка. Вх. Лем. 405.
Дале́кість, -кости, ж. Даль. Он те місце! — промовила Тодозя, легенько кивнувшії носом на сизу далекість. Левиц. І. 442. Вона все дивиться пильно-пильно в сипі далекости. МВ. І.
Ділни́ця, -ці, ж. Рабочая женщина.
Запри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Заприхотничать.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется). Сим. 197.
Попразниче, -чого, с. = попразен. Kolb. І. 22.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Рись, -сі, ж. Рысь, Felix lynt.
Роздвій, -вою, м. Раздвоеніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.