Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послухання

Послухання, -ня, с. 1) Слушаніе. Щоб ішли усі до громади на послухання, слухати гетьмана Жовковського одповідання. Макс. (1849). 55. 2) = послух. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. 3) Послушаніе, работа въ монастырѣ ради спасенія души. Ми пійдем до черниці на, послухання: К. ЦН. 282. 4) Работа кому либо не за деньги, а по просьбѣ или по обязанности. Усі останні ідуть до його на послуги і на послухання. Чуб. III. 45.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУХАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУХАННЯ"
Винозор, -ра, м. Эпитетъ сокола. Дальнозоркій? Пошлімо, громадо, сокола-винозора! найпридатніщий це птах: має він яснії очі і бистрії крила. Драг. 170.
Відпіратися Ii, -раюся, -єшся, сов. в. відпертися, відіпруся, -прешся, гл. 1) Отпираться, отпереться (о запорѣ). 2) = відмагатися 1. Відпірайся, мій синочку, що коника та й не маєш. Н. п.
Дра́ли, -лів, м. мн. Шутливо: заячьи ноги. Вх. Пч. II. 6.
Кодловатий, -а, -е. Многосемейный. Усі чопи кодловаті, бо книшами годовані. Подольск. г.
Муранділь, -ля, м. Муравей. Вх. Зн. 38.
Полокати, -каю, -єш, гл. Мыть, полоскать. Угор. Полотна пшениця. Камен. у.
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Степно нар. Достаточно степи, много степи. У нас було степно. Херс. г.
Шкопирта II, нар.кидати = шкопиртати. Ив. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУХАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.