Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

посміти

Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСМІТИ"
Бусень, -сня, м. = бусель. Ном. № 324.
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Гугу́п меж. То же, что и гуп, но еще сильнѣе: Гугуп навзнаки у сніг і роскинув руки. Рудан. І. 81.
Дя́динин, -на, -не. Принадлежащій дя́дині. Г. Барв. 87.
Заяло́зити, -жу, -зиш, гл. Засалить.
Куряниця, -ці, ж. = курява 2. Вх. Уг. 249.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт? Н. Вол. у.
Підгейстра, -ри, ж. = підгейстер. Прилуц. у.
Почуманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть, потерять сознаніе (о многихъ).
Скитки, -ків, мн. Скитанія. піти у —. Отправиться скитаться. Він у скитки пішов. Г. Барв. 295.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.