Біда, -ди, ж. 1) Бѣда, несчастье, горе Від біди поли вріж та тікай. І грім біди не б'є. він є на біді. Онъ въ бѣдѣ. тягти біду за хвіст. Бѣдовать, бѣдствовать; жить съ горемъ и нуждою. на біду зійти. Обѣднѣть, впасть въ несчастіе. біду бідувати. Переживать бѣду. Уже ж мені та докучило сю біду бідувати. од біди пхаючи. Пополамъ съ бѣдой. 2) Бѣсъ, бѣсовская сила, нѣчто страшное. Була у царя донька, біда ту доньку вкрала. Забіліло ніби кіт. Він, мавши нагайку добру, під'їхав: як вдарить, то щоби кіт, то перервав би його, а то біда стала так висока, як верства, давай скакати на нього. 3) Плохой, недостойный уваженія человѣкъ. Строптивый, злой, лѣнивый человѣкъ. Біду свари, біду ганьби і бий і на біду весь ліс виломи, то біда все бідов. 4) Телѣжка о двухъ колесахъ. Ум. бідка, бідонька, бідочка. Ой не плач же, любко люба, та не бідкуй, бідко. Ой коли б тобі да так як мені бідонька за бідою.
Кужілець, -льця́, м. = кужіль.
Настремець, -мця, м. Наслѣдникъ.
Переділка, -ки, ж.
1) Перегородка.
2) Половина мички. Ум. пере́ділочка.
Перепікатися, -каюся, -єшся, сов. в. перепектися, -печуся, -чешся, гл. Перепекаться, перепечься.
Підходити, -джу, -диш, сов. в. підійти, -дійду, -деш, гл. 1) Подходить, подойти. Підходять до теї хатки — аж кіт їсть м'ясо. 2) Быть похожимъ на кого. Чоловік до чоловіка бува підходе. 3) — під кого. Соблазнять, соблазнить кого. Можна під її підійти, чи ні? 4) Подниматься, подняться. Як пустили його в колодязь, то вода вгору підходить. Тісто підходить. 5) — під мислі. Нравиться, понравиться. Хорошая дочка твоя під мислі підходить. 6) — під ласку. Пріобрѣтать, пріобрѣсти чью любовь, благосклонность. 7) — що. О водѣ: подмывать, подмыть, течь подъ что. Де ти, барвінку, ріс, ріс, що такий красний виріс? Я в лісі при керниці, при студеній водиці; мене вода підходила, мене вона холодила. 8) — кого. Брать, взять кого хитростью. Ми тобі дамо гроші які схочеш великі, лише ти підійди єго, чим би го з світа мож згладити. Соблазнять, соблазнить. Нечистий дух ся з'явив з первовіка і взяв підходити чоловіка. А чим підходив? грішми. 9) підійти димом. Побывъ въ дыму, отдавать, пахнуть дымомъ. Жито димом підійшло, як пожежа була, так чоловік дешево продавав.
Спектися, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Испечься. Спікся хліб.
2) Изжариться. Ще гуска не спеклася.
3) Быть опаленнымъ солнцемъ.
Стукотіння, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Віз покотився, і стукотіння далеко розляглося по степу.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл.
1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»?
2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати.
Шевлія, -лії, ж. = шавлія. Ум. шевлієнька, шевлієчка. Шевлієньку сажу.
