Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить.
Глаголіти, -лю, -лиш, гл. Разговаривать. Їли, пили, глаголіли.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Маку́ховатий, -а, -е. 1) О камнѣ: ноздреватый, пористый. 2) О камышѣ: съ большими метелками? Ой густий очерет, да й макуховатий.
Полик, -ка, ж. Ум. отъ піл.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Трепіток, -тка, м. Трепещущій. Сестриці дайте вінок трепіток.... ней ся трепоче, на кого хоче.
Утішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. утішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді.
