Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

микитити

Мики́тити, -ки́чу, -тиш, гл. Изворачиваться, искать отговорокъ, нечисто дѣйствовать. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИКИТИТИ"
Ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Гу́стрик, -ка, м. Кукишъ. Борз. у.
Дубо́вий, -а, -е. Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Ном. № 3783. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хмельн. 97. дубо́ва ла́па. Раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. дубо́ві листки́. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.
Здогна́ти Cм. здоганяти.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо. Федьк.
Літера́т, -та, м. Литераторъ, писатель.
Повихрещувати, -щую, -єш, гл. Выкрестить (многихъ).
Спощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. спости́тися, -щуся, -стишся, гл. Худать, исхудать отъ поста. Шух. І. 41.
Убіж, -божі, ж. соб. Бѣдняки, бѣдные люди. Желех.
Убічнистий, -а, -е. О горѣ: съ крутыми боками. Вх. Лем. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИКИТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.