Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послушниця

Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУШНИЦЯ"
Важчати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться тяжелѣе, тяжелѣть. Левч. 165.
Гноянка, -ки, ж. 1) Гнойный прыщъ. Желех.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Люци́пер, -ра, м. Люциферъ, дьяволъ. Шевч. 592. Чуб. І. 166. Пойде Ірод сам до аду люциперу на пораду. Чуб. III. 359.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Спорливий, спо́рний, -а, -е. Любящій спорить. Маркев. 125.
Стяга, -ги, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сим. 206. Сарана летіла довгою стягою. Борз. у. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. МВ. (О. 1862. III. 42). Ум. стяжка, стяжечка.
Умордувати, -дую, -єш, гл. Измучить, истомить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУШНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.