Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

послувати

Послувати, -лую, -єш, гл. Быть депутатомъ въ парламентѣ, въ сеймѣ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 363.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОСЛУВАТИ"
Гардеман, -ну, м. = гардаман. Напилам ся гардеману. Чуб. IV. 513.
Догожда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Догоджати. Догождає, як чирякові на роті. Ном.
Заку́страний, -а, -е. Взъерошенный, всклокоченный. Одутлуватий, закутраний, він стояв серед хати, понуро оглядаючи кругом себе. Мир. Пов. II. 76.
Несподіяність, -ности, ж. = несподіваність.
Підштрикнути Cм. підштрикувати.
Порохонь, -ні, ж. Гнилушка, гнилое дерево. Ромен. у.
Предвічний, -а, -е. = передвічній. Шевч. 665. У тебе, предвічний царю, ми шукаєм оборони. К. Псал. 170.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю. Борз. у.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий. Полт. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОСЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.