Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоть

Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТЬ"
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Запрага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. запрагти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Желаться, пожелаться, захотѣться. Що тобі ся запрагне? Вх. Зн. 20.
Зара́ди нар. Ради, изъ-за. Треба миритися заради дітей. Г. Барв. 342.
Кулеша, -ші, ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука. Kolb. І. 52. Шух. І. 140.
Орендарство, -ва, с. 1) Арендаторство 2) соб. Арендаторы.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Посмирнішати, -шаю, -єш, гл. Присмирѣть. Зробиться сумною і на яку часину посмирнішає. Стор. МПр. 153.
Постель, -лі, ж. Настилка изъ бересты подъ подомъ печи. Радом. у.
Склячий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый. Вх. Лем. 466.
Суріпиця, -ці, ж. Раст. Brassica Napus L. ЗЮЗО. І. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.