Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели?
Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить.
2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода.
Жеретія́, -тії́, ж. 1) Обжора. 2) Змѣя лазящая по деревьямъ. Неначе холодна жеретія обвилась і здавила йому серце.
Качатися, -ча́юся, -єшся, гл.
1) Качаться. Качається Нечаєва голова по ринку.
2) Кататься. Качавсь колесом і виробляв такі викрутаси.
3) Валяться. Попід дверима качаються купами замурзані, обстрьопані, закудлані, трохи не голі жиденята.
4) Бѣгать въ разныхъ направленіяхъ. І внучечка качається по садку білим клубочком.
5) Колыхаться. Туман по полю качається. Дніпро синій шумів і легенький туманець качавсь по над ним. 90.
Лагомина, -ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Ум. лагоминка. Книші, вареники і всякі лагоминки.
Лі́вний, -а, -е. Умѣющій хорошо ловить. Кіт лівний, хлоп мівний — всюди поживиться.
Льод, -ду, м. = лід. од льо́ду до льо́ду. Годъ. Ум. льодок, льодочок. Бігла кізонька льодком-льодком.
Скінчення, -ня, с. = скінчання.
Укотитися, -чуся, -тишся, гл. = окотитися (объ овцѣ). Барани валують вівці, від чого ті стають кітні і не дають молока, аж укотяться.
Футрувати, -рую, -єш, гл. Кормить? Чистить? Іди футруй (коні), бо зараз їдемо! — Фірман пішов, нафутрував, та й пішли упрігли коні. Cм. хутрувати.
