Богоносець, -сця, м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець.
Буц Ii, -ца, м. Насмѣшливое названіе, которое даютъ херсонскіе крестьяне захожему человѣку изъ болѣе сѣверной Малороссіи. Названіе жителя Подольск. губ., употребляемое крестьянами Черкасскаго у.
Височок, -чка, м. Ум. отъ висок.
Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Го́нчий, -а, -е. О собакахъ: гончій. Употребляется какъ существительное: го́нча.
Десятникі́вна, -ни, ж. Дочь десятника.
Засцика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. засця́тися, -цю́ся, -ци́шся, гл. Замачиваться, замочиться (уриной).
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ум. сільце́.
Темнорусий, темнорусявий, -а, -е. Темнорусый. Темнорусі брови.
