Бовкало, -ла, с.
1) Языкъ у колокола.
2) Глупый болтунъ.
Гліт, глоту, м. Тѣснота, давка.
Збожі́лля, -ля, с. Хлѣбъ на корню. Збожілля шелестіло. Cм. збіжжя.
Капелюха, -хи, ж. Зимняя теплая шапка съ отворачивающимися наушниками, концы которыхъ завязываются подъ подбородкомъ. Cм. капель. Іде зіма проти літа у кожусі і червоних чоботях, в капелюсі, в рукавицях.
Переносити 2, -шу́, -сиш, гл. Переносить, перенести (многіе предметы). Я оті дрова переносив у хату, бо дощ помочить.
Півка, -ки, ж. (= пілка) = пелена. За ним, за ним дівчиниця несе дитя в півці.
Порозлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Разлетѣться (о многихъ). (Кури) порозлітались.
Посіркувати, -ку́ю, -єш, гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували.
Стовбичити, -чу, -чиш, гл. Стоять какъ столбъ, торчать. Сядь та не стовбич.
Струснути, -сну, -неш, гл.
1) Встряхнуть. Струсне за гриву, то так і впаде.
2) Стряхнуть. От чоловік струснув груші, жінка позбірала.
