Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива.
Гиля! меж. Крикъ на гусей, утокъ, голубей. Гиля, гиля, селезню, додому. Ой гиля, сизі голубоньки, нп високе літання.
Досипа́тися Ii, -паюся, -єшся, сов. в. доспа́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Досыпаться, доспаться. До білого волоса доспався. Ой поспи, поспи, красная дівко, та доспишся до горя.
Крутило, -ла, с.
1) = крутіж.
2) крутив, крутив, та вже ся і крутило перекрутило. Всевозможныя усилія, средства оказались неудачными.
Полинець, -нцю́, м. Раст. Artemisia austriaca L.
Понажений, -а, -е. Привыкшій къ чему, разлакомившійся. Я горілки не п'ю, а на вино понижений.
Реготання, -ня, с. = регіт. По вечері ж все замерло, тихо, глухо стало, реготання, спів і крику мов і не бувало.
Супити, -плю, -пиш, гл. Хмурить. Став супити знов чорні брови Данило.
Упрохатися, -хаюся, -єшся, гл. = упроситися. Упрохавсь до його ночувати.
