Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
Відхвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. відхвати́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Отскакивать, отскочить. Вона запалила свічку в хаті, а я тоді й одхвативсь од скрині, не вспів нічого і взяти. Насилу Клим відхвативсь.
Ґу́ґля, -лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Ум. Ґу́ґолька.
Жіно́чий, -а, -е. Женскій. Жіноча річ поло припічка. Нате вам, дівочки, дівування моє! А вже ж я піду в жіночу раду. Жіночі примхи.
За́йвий, -а, -е. Лишній. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. За́йва мо́ва. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.
Запряда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. запря́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Зарабатывать пряденіемъ. Як запряде стара шматок хліба, то й їм. Хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. 2) Покрывать, покрыть нитками (при пряденіи). запря́сти ска́лку. Напрясть столько, чтобы вся шпулька покрылась нитками.
Порощати, -щу́, -щи́ш, гл.
1) О дождѣ, снѣгѣ: барабанить по окнамъ, стѣнамъ. Дощ порощить у вікно. Хуртовина все забиває та порощить у вікна.
2) Кричать торопясь, въ гнѣвѣ (о человѣкѣ).
Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл.
1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки.
2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука.
Разочок, -чка, м. Ум. отъ разок.
Суміш, сумішно, нар. Смѣшанно. Лящі, язі, усяка риба сумішно.
