Джгуто́вий, -а, -е. Жгутовый.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Закови́знути и закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Зану́дити, -джу́, -диш, гл. 1) Навести тоску, скуку. Вона в мене не полуднала, тілько мені та занудили. Се ти себе, занудиш, дитино моя. 2) безл. Затошнить. Занудило коло серця.
Зли́гнути, -гну, -неш, гл. Спасть, смягчиться. Уже злиг мороз.
Касір, -ра, м. Кассиръ.
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух.
1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Послі собі й кожушок справимо.
2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Кожушок у воші.
3) — на орісі. Листоватая плюска у орѣха.
4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр.
5) мн. Рас. Echinospermum lappula.
Обмівниця, -ці, ж. Клеветница.
Почеревина, -ни, ж.
1) Нижняя часть живота.
2) Полоса кожи или сала съ брюха животнаго.
3) Пирушка послѣ крестинъ. В понеділок родилася, у вівторок хрестилася, у середу на руки зливали, в четвер почеревини пили.
4) = почеревщина 2.
Харпак, -ка, ж. Бѣднякъ, нищій, оборванецъ. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк. Ум. харпачо́к.
