Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

половниця

Половниця, -ці, ж. 1) = полуниця. 2) Полольщица. Полоти нездужаєш, — нехай тобі половницю нарає. О. 1862. VII. 36. По тім боці пшениченька, по сім боці половниченька. Чуб. V. 380.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВНИЦЯ"
Безпалок, -лка, м. Черниг. и безпалько, -ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.
Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. Н. п.
Борщівничити, -чу, -чиш, гл. Торговать борщемъ.
Е меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. І. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Наванта́жити Cм. навантажувати.
Оберемок, -мка, м. 1) Охапка; вязанка. Оберемок дров. 2) взя́ти на оберемок. Взять въ охапку, на руки, взвалить на плечи. К старій з поклоном приступивши, на оберемок ухвативши, в землянку з валу потаскав. Котл. Ен. V. 62. Візьміть її на оберемок да й несіть.
Обнести Cм. обносити.
Попороситися, -симося, -ситеся, гл. Родить поросятъ (о многихъ). Всі льохи се попоросили. Kolb. І. 135.  
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Сторопитися, -плюся, -пишся, гл. Испугаться отъ неожиданности, потеряться, оторопѣть. Батько впали на землю, наче неживі, ми сторонилися біля них. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОВНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.