Відбиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відбитися, -діб'юся, -б'єшся, гл. 1) Отбиваться, отбиться. Од троянців одбивались. 2) Удаляться, удалиться, отдаляться, отдалиться, отбиться. Від роду відбилася. Тут родилася, тут хрестилася, у чужую сторононьку да й відбилася. 3) Отражаться, отразиться. В прозорій воді відбиваються золоті верхи. 4) О кобылѣ: случиться съ жеребцомъ.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. Зовсім віднадився від дому.
Грабо́к, -бка́, м. 1) Ум. отъ граб. 2) пт. = Деркач, Crex pratensis.
За́водня, -ні, ж. Хлопотливое дѣло, — заведешь его, да и не оберешься хлопотъ. Я не хочу робити млина, не хочу цієї заводні.
Запреща́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. запрети́ти, -щу́, -ти́ш, гл. Удерживать, удержать. Людям язика не запретиш.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Цей віл худий, але окостуватий.
2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує.
Прогнівати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = прогнівити, -ся. Ми вас просимо: не прогнівайтесь! Ісус прогнівався.
Свербота, -ти, ж. Свербежъ.
Семиразка, -ки, ж. Сѣть, въ 1/4 кв. арш. которой во всѣ стороны помѣщается семь ячей.
Щербань, -ня, м. Сосудъ съ выбитымъ краемъ.
