Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохати

Полохати, -хаю, -єш, гл. Пугать. Се тая Солоха, що кури полоха. Н. п. Побачила, що так полоха Еол синка, що аж захляв. Котл. Ен. І. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХАТИ"
Адже́, адже́ ж, нар. 1) Вѣдь. А оддаси душу? — пита чорт. — Тю, дурний!.. Адже як я дам тобі душу, то тоді мені не тільки грошей, а й нічого не треба. Рудч. Ск. ІІ. 21. Адже ти бачила! Шевч. 317. 2) Да, конечно. Чи ти підеш туди? — Адже ж!
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Н. Вол. у. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Чуб. І. 696. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Верхнеднѣпр. у. (Залюбовск.). Словом дотина. К. Бай. 49.
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229.
Кшталт, -ту, м. Образъ, видъ, форма. На кшталт, кшта́лтом (чого́). На подобіе, на манеръ. Почали козаки жити на лядський кшталт із великої роскоші. К. ЧР. 32. Ходили голі... на кшталт циган. Котл. Ен. V. 37. Викопаємо печеру кшталтом зімовника. К. Бай. 112.
На́глядом нар. Не выпуская изъ виду, слѣдомъ. Чоловік її... хутенько з дому, та за нею зараз і пойшов наглядом: куди вона піде. Рудч. Ск. І. 172.
Намили́ти, -ся. Cм. намилювати, -ся.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Kolb. І. 73. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. Шух. І. 222, 223. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. Шух. І. 20. 2) Раст. Cirsium. Шух. І. 20.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців. Чуб. III. 316.
Покірливість, -вости, ж. Смиреніе, кротость. Може ласкавостю своєю та покірливостю втихомирю її. МВ. І. 28.
Фантазувати, -вую, -єш, гл. Фантазировать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.