Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полувал

Полувал, -лу, м. Цѣльная плотная кожа, преимущественно воловая, выдѣланная преимущественно для подошвъ. Вас. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУВАЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛУВАЛ"
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути. Ном. № 971.
Віднімати, -маю, -єш, сов. в. відняти, -німу, -меш, гл. Отнимать, отнять, отобрать. А де ж ти діла паляницю? Чи, може, в лісі хто відняв? Шевч.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Офіціяліст, -ста, м. Служащій. К. Кр. 18.
Перть, -ти, ж. Тропинка, по которой гоняютъ овецъ. Вх. Зн. 48.
Підскарбій, -бія, м. Казначей, казнохранитель.
Полозюк, -ка, м. = полоз 2.
Примилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примили́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Поддабриваться, поддобриться къ кому, выражать, выразить кому любовь, подольститься.
Фраїровський, -а, -е. Принадлежащій фраїру. Гол. III. 422.
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛУВАЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.