Відпитати Cм. відпитувати.
Добіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. добра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Ось добірається він до Сомкової глибки. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лѣтъ.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла.
Ли́повий, -а, -е. Липовый. Розлетілись, як липове клиння.
Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. 2) — очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Ниніка нар. = нині.
Погукати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Покричать. Ой піду я, гукаючи, горобчика шукаючи, буду в жалю погукати, горобчика проклинати.
2) Громко позвать.
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Сокіл, -кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. соколик, сокіло́к, соколонько, соколонько, сокільчик, соколе́ць, соколко, соколочок.
