Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскання

Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАННЯ"
Барвити, -влю, -виш, гл. 1) Окрашивать, красить. Желех. 2) Наводить ворсу. Шейк.
Вухналик, -ка, м. Ум. отъ вухналь.
Головенька, -ки, ж. 1) = головешка 1. Гн. II. 17. 2) = головачка. Вх. Лем. 404.
Гумо́ннява, -ви, ж. Говоръ, шумъ. Оттам десь гумоннява, аж сюди чуть. Лебед. у.
Даровни́й, -а́, -е́. Даровой. Хиба ж у нас дрова даровні?
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Ославлювати, -люю, -єш, гл. = ославляти.
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. МВ. (О. 1862. III. 43).
Поглухнути, -немо, -нете, гл. Оглохнуть (о многихъ). Як холодцю поїдять, то так зараз і поглухнуть. Мнж. 92. Люде поглухли. Чуб. II. 581.
Розморгатися, -га́юся, -єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат. Федьк. Пов. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.