Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоскання

Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОСКАННЯ"
Вимислити Cм. вимишляти.
Глибочиня, -ні и глибочінь, -ні, ж. Глубина.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Няй нар. = най. Няй слівце промовить. Гол. IV. 372.
Одержування, -ня, с. 1) Полученіе. 2) Владѣніе чѣмъ, обладаніе.
Післати Cм. посилати.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. К. ХП. 49. Блискавка по всьому небу сяйнула. Г. Барв. 190.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав. Котл. Ен. 2) Трещать, скрипѣть. Вх. Лем. 473. 3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ). Вх. Лем. 473. Вх. Уг. 271.
Харящ, -щі, ж. Кустарникъ, заросль. Их. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОСКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.