Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полошливий

Полошливий, -а, -е. = полохливий. Полошливий кінь. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОШЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОШЛИВИЙ"
Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Бовтати, -таю, -єш, гл. Взбалтывать.
Вищипати Cм. вищипувати.
Курява, -ви, ж. 1) Пыль. Іде шляхом до Києва берлин шестернею... Опинився против старців — курява лягає. Шевч. 89. У степу курява така, наче чия велика панщина почала віяти жито на току. ЗОЮР. І. 291. 2) Мятель, вьюга. Не велика курява, та багато людей губить. Ном. № 13842.
Люз, -зу, м. 1) Свободное мѣсто. Желех. люзом. Какъ нарѣчіе: свободно; въ безпорядкѣ; неукрѣпленно. Люзом ходити. Желех. Кінь... на каменистій дорозі пошнипає (обнюхає) каміне, попробує ногою, чи не лежить воно люзом. Шух. І. 79. 2) Смѣна караула? Федьк. III. 165.
Полупити, -плю́, -пиш, гл. 1) Облупить; обчистить. Воліла я, воли мої, вас всіх полупити. Рудч. Чп. 166. Дають мені бараболі полуплені їсти. Чуб. V. 1125. 2) О насѣдкахъ: высидѣть (во множествѣ). Хоч би тобі один розбовток! Усі яйця квочки полупили. Г. Барв. 194.  
Ропуха, -хи, ж. = ропавка. Вх. Пч. II. 16.
Снігар, -ра, м. = снігур. Вх. Уг. 268.
Собарний, -а, -е. = собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Чорнобильник, -ка, м.= чорнобил. ЗЮЗО. І. 112.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОШЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.