Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки.
За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Зайчик-побігайчик. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Раст. Lepidium ruderale L.
Ковзати, -заю, -єш, гл. Дѣлать скользкимъ, гладить, тереть. Не ковзай підлоги ногами.
Кудівка, -ки, ж. = куделя. Ой стояла у портах новая кудівка.
Парубоцтво, -ва, с.
1) соб. отъ парубок. Парни. Ховалося від мене парубоцтво, старі діди стояли повстававши.
2) Холостая жизнь. Ой у саду, у садочку та голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає. Ходить молодий в понеділок увесь день по боярах прощатися з своїм парубоцтвом.
Повіятися, -віюся, -єшся, гл. Отправиться, пойти. Гайдамаки повіялись із Черкас. Мати повіялась кудись. Сами вперед повіялись.
Полютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Позлиться. побѣситься.
2) Попаять.
Укопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. укопатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Зарываться, зарыться, закопаться, углубиться. Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся.
2) Вскапывая свое поле, прихватывать, прихватить чужаго.
Утішенька, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.