Білля, -ля, с.
1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило.
2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Cм. набілля.
Келиця, -ці, ж. Кисть, украшающая шляпу парня галицкаго Покутья.
Куляс, -са, м. Особаго рода желѣзный крючекъ съ деревянной рукояткой для выниманія еще горячей посуды послѣ обжиганія въ горнѣ.
Леле́ 2 меж. ? Припѣвъ въ дѣтской пѣсенкѣ: Леле 2, діду, леле 2, бабо, леле 2, Коваленку! Та понесім погуляти дитину маленьку.
Ненажерний, -а, -е. = ненажерливий. Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі.
Окільце, -ця, с.
1) Ум. отъ около.
2) Кольцо. Ми ж були коровайнички, ми вміли коровай пекти: около — окільцями, в середині — червінцями.
Осада, -ди, ж. 1) Поселеніе, поселокъ. 2) Этажъ, ярусъ. Він тямить силу у мурівщичестві, бо то ставляв таку височінь, вимуровував панські будинки на дві осаді, на три осаді і на чотирі осаді. 3) Ложа (у ружья). 4) мн. Всѣ части воза вмѣстѣ, кромѣ кузова, колесъ съ люшнями и оглобель. 5) Поставъ въ мельницѣ. Млин на 12 осад.
Переступити Cм. переступати.
Смажка, -ки, ж. Ум. отъ смага.
Удирати, -раю, -єш, сов. в. удерти и удрати, удеру, -реш, гл.
1) Отдирать, отодрать, оторвать часть чего. Удери аршин сукна. удрав до гапликі́в. Плохо сдѣлалъ, испортилъ.
2) Только сов. в. Ударить. По щоці вдрала. Удрав долонею з уси мочі. Удрав по руці добре.
3) Преимущ. сов. в. Хорошо и съ силой сдѣлать, то-же, что ушкварити, уджиґнути. Подивись, як дівчата танцюють. Ну, що вже Кубранівна вдрала, так уже за всіх! Що за танцюра. Козака як удремо!
4) удрати штуку. Выкинуть штуку. Пан тільки таку штуку вдер, аби парубків полякать.
5) удрати рюмка. Заплакать. Чи не вдере Микола рюмка?
