Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полон

Полон, -ну, м. 1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято. Чуб. V. 628. 2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Н. п. Там татари полон ділят. АД. І. 75. 3) Родъ насѣкомаго. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 82. Bibio. Вх. Пч. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОН"
Ара́бський, -а, -е. Арабскій. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашида він праправнук, премудрого арабського калифа. К. Бай. 74.
За́відця, -ці, м. Завѣдывающій, руководитель; подрядчикъ. Властитель такого ліса наймає собі за́відцю — чоловіка, який би усю роботу у лісі (рубати ліс) на себе перебрав; завідця годить собі леґінів. Шух. І. 173.
Клепання, -ня, с. 1) Кованіе. 2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Місце́вий, -а, -е. Мѣстный.
Порипіти, -плю́, -пи́ш, гл. Поскрипѣть.
Протрухлявіти, -вію, -єш, гл. Прогнить, стать трухлымъ.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Такіський, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Улаштувати, -тую, -єш, гл. Придѣлать, пригнать. Клин улаштував у стіл так гарно, що й не знать.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить. Гол. І. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.