Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полон

Полон, -ну, м. 1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято. Чуб. V. 628. 2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Н. п. Там татари полон ділят. АД. І. 75. 3) Родъ насѣкомаго. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 82. Bibio. Вх. Пч. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОН"
Арго́нія, арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Задзеленькоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = задзеленчати. Рудан. І. 77. Пан виняв, дав гроші. Той кинув в кишеню, аж задзеленькотіли. Драг. 54.
Захвоща́тися, -ща́юся, -єшся, гл. Заторопиться, засуетиться. Чого він так захвощався сьогодня їхати? Ну, завтра б і їхав. Зміев. у.
Ли́куватий, -а, -е. 1) Мочалистый. Як поростуть великі коноплі, то волокно буде ликувате. Волч. у. 2) Волокнистый, жилистый. Якась ликувата диня та несолодка. Волч. у.
Нещасливий, -а, -е. Несчастливый, несчастный. Прости мене нещасливу, я од тебе одрікаюсь. Стор. МПр. 55.
Острушки, -шок, ж. 1) Цвѣты: кавалерскія шпоры. 2) Стружки. Чорт взявся стругати вовка, а з остружків зробилися шершні. Чуб. І. 52.
Піддівоча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15. КС. 1883. XII. 698.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Желех. Ум. пупляшок.
Співаночка, -ки, ж. Ум. отъ співанка.
Угриза, -зи, ж. = згриза. Вх. Зн. 21.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.