Го́ни, -гін, го́нів и го́ней, м. и ж. мн. Первоначально: длина вспаханнаго поля: вспаханный участокъ въ длину; а затѣмъ, мѣра поля и вообще пространства въ длину различной величины отъ 60 саж., и болѣе: до́брі го́ни — 120 саж., сере́дні — 80 саж., невели́кі — 60 саж. Въ Одесскомъ уѣздѣ до 160 саж. Орав нага переліг і потом обливався.... А гони гнав та й гнав, назад не озирався. Пішли вони по первому покосові до половини гін. Чия пшениця, що довгії гони? Це ж того козака, що чорнії брови. Пройшовши відсіль гонів двоє.... Прудко біжить та річка гоней із двадцять. Ум. Гінки́, гіночки́. Їдні гінки засіяв пшеницею.
Две́рник, -ка, м. Придверникъ.
Зарахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Обсчитаться. 2) Углубиться въ счеты.
Ма́кортик, -ку, м. = макітра.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Особистість, -тости Личность.
Перелюбити, -блю́, -биш, гл. Перебить, отбить у кого любимаго человѣка — жениха, невѣсту. Вона мого хлопця перелюбим.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Рінець, -нця, м. Нырецъ (птица).
Стаганювати, -нюю, -єш, гл. Снимать висящій надъ огнемъ на треножникѣ котелокъ со сваренной пищей. Уже час стаганювати казанок, а то сало вбіжить та й пшоно вже роскипілося.
