Бекет, -та, м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска.
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні.
Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой.
Замости́ти Cм. замощувати.
Затя́жець, -жця, м. Завербованный въ войско, участникъ вольнаго военнаго отряда, — напр. такъ называли гайдамаковъ.
Зіно́вка, -ки, ж. Раст. Origanum vulgare. L.
Підладжувати, -джую, -єш, сов. в. підладити, -джу, -диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу.
Робітка, -ки, ж. Ум. отъ робота.
Спотикати I, -ка́ю, -єш, гл.
1) Спотыкаться. Свої білі ніжки на сире коріння, на біле каміння спотикає. Іде козак, коня веде, а кінь йому спотикає.
