Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полохкий

Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОХКИЙ"
Віскривий, -а, -е. Сопливый, возгривый.
Гутни́к, -ка́, м. Мастеръ на стекляномъ заводѣ.
Допала́ти, -лі́ю, -єш, гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили. Гол. I. 62.
Немило нар. Непріятно.
Одіг.. Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще Cм. отъ відігнати до відігратися.
Позагортати, -та́ю, -єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.
Поосажувати, -жую, -єш, гл. Поселить (многихъ). Поосажував пан людей у лісі. Черк. у.
Роківщина, -ни, ж. = рокове. К. МБ. X. 3. Се засуджена попівська від них роківщина. К. МБ. X. 7.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Шниря, -рі, ж. = шнир. нема до шнирі. Ничего нѣтъ. Мнж. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОХКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.