Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полоття

Полоття, -тя́, с. Полотье. Черк. у. Г. Барв. 146. Роспочинається полоття. Левиц. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОТТЯ"
Важок, -жка, м. Гирька въ ватерпасѣ; тяжесть, привязываемая къ концу веревки (напр. при опусканіи въ воду и пр.).
Воронячий, -а, -е. Вороній. Ном. № 12743. вороняче вухо. Порода грибовъ.
Зморщитися, -щуся, -щишся, гл. Сморщиться. Левиц. Пов. 339. Згорбився, зморщився ще й зажурився. Чуб. V. 1147.
Клямати, -маю, -єш, гл. 1) Стучать щеколдой. 2) Чавкать. Клямаєш як свиня. Н. Вол. у.
Лічи́льниця, -ці, ж. Счетчица. Я така лічильниця, що й не полічу сама. Лебед. у.
Нави́снути Cм. нависати.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Розсівати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсіяти, -сію, -єш, гл. Разсѣвать, разсѣять. Розсіяв я пшениченьку рідко. Чуб. V. 865.
Роспатлати, -ся. Cм. роспатлувати, -ся.
Смуток, -тку, м. Грусть, уныніе, печаль. Иноді смуток великий напада, що й на світ не хочеться дивиться. Смуток ваш на радощі обернеться. Єв. І. XVI. 20. смуток її зна. Чертъ ее знаетъ. Ном. № 7866. у йо́го до смутку гро́шей. У него множество денегъ. ЗОЮР. І. 233.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.