Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полтавець

Полтавець, -вця, м. Житель Полтавской губерніи. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «Ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти. Грин. III. 563.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛТАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛТАВЕЦЬ"
Забожи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Забожиться. Хоч, як козак забожиться, — не йми, дівко, віри. Мет. 53.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Малюва́тися, -лююся, -єшся, гл. 1) Изображаться. На килимі дуже ясно малювався здоровий лев з густою гривою. Левиц. І. 2) Румяниться. Червоніла як калина, хоть не малювалась. Мкр. Н. 4.
Насмішкуватий, -а, -е. Насмѣшливый. Чуб. І. 269.
Натхорити, -рю́, -ри́ш, гл. Навонять. А бодай би вас чорти взяли! Ич, як натхорили! Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Печеря, -рі, ж. = печера.
Роздягати, -га́ю, -єш, сов. в. роздягти, -гну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Од всіх в світлиці зачинившись, себе там стала роздягать. Котл. Ен. V. 20.
Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Греб. 385. Ум. смушок. Вас. 198.
Чемер, -ра, м. 1) Хохолъ. Взяв він його добре за чемер. Борз. у. 2) мн. ? Внутренности? Уночі не їв, так йому чемері затягло. Ном. № 12140. Cм. чемі́р. 3) Болѣзнь лошадей. Чуб. І. 57.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛТАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.