Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадюка

Гадюка, -ки, ж. 1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. 2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮКА"
Мензе́ря, -рі, ж. Дойная овца. Херс. г.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Левиц. Пов. 237. Всіх позаписував. Драг. 141.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Протеребок, -бка, м. = протереб. Н. Вол. у.
Самосвідомість, -мости, ж. Самосознаніе. Желех.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Тогокало, -ла, м. Говорящій часто того.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду. Н. п. (О. 1861. X. 82).
Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця. Чуб. І. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.