Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

половчик

Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта. Вх. Лем. 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВЧИК"
Богдай сз. Дай Богъ! Богдан ніхто такого не діждав. МВ. І. 73. Cм. бодай!
Бузов'Я, -яти, с. = бузув'я. Ум. бузов'ятко.
Вавочка, -ки, ж. Ум. отъ вава.
Висвятити, -ся. Cм. висвячувати, -ся.
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Дівнян, -ну, м. Раст. Ononis hircina. Лв. 100.
Здола́ти, -ла́ю, -єш, гл. 1) Одолѣть. 2) Быть въ силахъ, въ состояніи мочь. Яків усе хорів... Давно вже він не робив нічого, не здолав. МВ. Н. 206.
Зриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Соорудить. От, зриштували байдаки. Рудч. Ск. II. 28.
Потріпувати, -пую, -єш, гл. 1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує. 2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Левиц. Пов. 170. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином. Лубен. у.
Цюкнути, -кну, -неш, гл. Одн. в. отъ цюкати. Слегка рубнуть топоромъ. Підійшов до дерева, цюкнув сокирою.... Рудч. Ск. II. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.