Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

половчик

Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта. Вх. Лем. 453.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВЧИК"
Безсиліти, -лію, -єш, гл. Слабѣть, терять силу.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ном. № 4481. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. О. 1862. IV. 29, 35. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють. Чуб. III. 330.
Досуши́ти, -ся. Cм. досушувати, -ся.
Клокуша, -ші, ж. Дощечка, обдѣланная въ видѣ ложки, употребляемая при ловлѣ сома: отъ удара ею по водѣ получается звукъ, подобный кваканью лягушки, что приманываетъ сома. Браун. 30.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. Федьк. III. 165. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви. Шух. І. 115 — 117.
Піджога, -ги, ж. 1) = підпал. Без піджоги і вогонь не горить. Ном. № 3298. 2) Подстрекательство. Як би не було піджоги, то я з батьком жив би добре. Рк. Левиц. Товаришки потішають та піджоги дають. Св. Л. 94.
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Г. Барв. 172. Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Чуб. V. 806. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли. Драг. 143.
Теплість, -лости, ж. Теплота. Шейк.
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати. Камен. у.
Цитриновий, -а, -е. Лимонный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОВЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.