А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Канюка, -ки, об.
1) Попрошайка.
2) Ув. отъ каня. Летіла канюка, постреляна з лука. Канюкою сидить.
Напруди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Навонять (испустивъ вѣтры). Напрудилася гадова свинота — бодай тобі репнуло!
Пообварювати, -рюю, -єш, гл. Обварить (во множествѣ).
Притокмити, -млю, -миш, гл. Пристроить, присоединить, опредѣлить къ мѣсту. Чи притокмив ти їх у те «училище?» І він туди притокманий.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ.
Утямки нар. Памятно. Чи втямки тобі, як ми втікали з Брацького на Запорожжє? Довго буде вам втямки. Утямки датися. Дать себя помнить.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ.
Чесний, -а, -е. 1) Честный. Чесний не одурить. 2) Почтенный, уважаемый. Між людьми чесними зубів не продавай. Яка в мене борода чесна і велика. Вона чесного роду. Млин — чесна храмина. 3) чесний хрест. Праздникъ воздвиженія креста (14 сентября). Поїхав ото я саме під Чесного Хреста у ліс дрова рубати.
