Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попідтикати

Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. О. 1862. ІІ. 55. Попідтикали плахти. К. (ЗОЮР. II. 265).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДТИКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПІДТИКАТИ"
Воріття 1, -тя, с. Мѣсто у воротъ. Перві свати по за воріттю, другі свати з кіньми під сіньми. Н. п.
Догоряти IІ Cм. Догаряти.
Докла́дно, нар. Обстоятельно, подробно, точно. Ум. Докладне́нько. Він на все докладненько з ласкою одвітував. Г. Барв. 151.
Острий, -а, -е. = гострий.
Перелічити Cм. перелічувати.
Підотаманчий, -чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана. Васильк. у.
Підсак, -ка, м. = підсака. Вх. Пч. II. 23.  
Пійло, -ла, с. 1) Пойло. 2) Дурной напитокъ вообще.
Початковий, -а, -е. Начальный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Шкопердати, -да́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПІДТИКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.