Азія́цький. 1) Азіатскій. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. 2) Варварскій, жестокій.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Гро́бний, -а, -е. Гробовой, могильный. Годі його буде і до гробної дошки забути.
Половчик, -ка, м. Родъ небольшой птицы полового (Cм.) цвѣта.
Полохкий, -а́, -е́ = полохливий. Кінь полохкий.
Поморщити, -щу, -щиш, гл. Поморщить, сморщить.
Понада, -ди, ж. = принада.
Промуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Проучить извѣстное время военнымъ пріемамъ.
Протиснутися, -нуся, -нешся, гл. Протиснуться. Трудно було протиснутись, так було багато народа.
Цмоктання, -ня, с. = смоктання.
