Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління.
Джоло́, -ла́, с. Жало.
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка.
За́падниця, -ці, ж. Ловушка для звѣрей: яма съ вращающейся крышкой, опускающейся подъ ногами звѣря.
Мужва́, -ви́, ж. соб. Мужичье. Якась мужва обідрана. Сказано мужва — не розчовпе, що піп у церкві скаже, та й торочить, що робити гріх. Убірайтесь ік нечистій матері, мужва невмивана.
Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько.
Позасолоджувати, -джую, -єш, гл. Подсластить (во множествѣ).
Порічківка, -ки, м. Наливка, настойка на красной смородинѣ.
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича.
