Верблик, -ка, м. Принадлежность уздечки, — задвижки, удерживающія съ обѣихъ сторонъ уздцы, вкладываемыя въ ротъ лошади.
Вітренько, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Гунцво́т, -та, м. 1) = Гунцвол. Утік гунцвот. 2) мн. = Муцик 2.
Почередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ коровъ.
Приперти, -пру́, -пре́ш, гл.
1) Притащить, принести. Цілий улік меду припер.
2) Cм. припірати.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.).
Холіва, -ви, ж. ? Низові холіви запорозькі.
Шовковать, -ті, ж. Раст. Conferva rivularis.
