Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полом

Полом, -му, м. Сломъ. Як на полом піде хата, то багато дерева пропаде. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОМ"
Буковинець, -нця, м. Житель Буковины. Желех. Ум. буковинчик. Желех.
Відпірати I, -раю, -єш, сов. в. відіпрати, відперу, -реш, гл. Отстирывать, отстирать, отмывать, отмыть (бѣлье).
Жбановий, -а, -е. = джбановий.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Напопри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Наперчить. І печена, і варена, і пеприком напопрена. Гол. IV. 530.
Нахукати, -каю, -єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).
Обачіння, -ня, с. Вниманіе. мати обачіння на ко́го. Обращать вниманіе на кого, присматривать, заботиться о комъ. Знайшла мене ой смертонька в чужій стороні, — май же, сестро, обачіння на діти мої. Гол. III. 70.
Пиняво нар. Медленно. Робота йде пиняво. Вх. Зн. 48.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Порозгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и розгрузи́ти, но во множествѣ.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.