Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька.
Гармасарь, -ря, м. Жеребець.
Зако́пчувати, -чую, -єш, сов. в. викопти́ти, -пчу́, -ти́ш, гл. Закапчивать, закоптить.
Заяро́вуватися, -вуюся, -єшся, гл. Вкладываться, вдѣлываться (о полкахъ въ шкафу). Полички в миснику заяровуються.
Листо́вий I, -а, -е. Относящійся къ листу растенія, похожій на листъ растенія. У мого коня золота грива, шовковий хвостик, очі тернові, очі тернові, вушка листові.
Нехтувати, -тую, -єш, гл.
1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Вона грошима нехтує.
2) Пренебрегать.
Отерпати, -па́ю, -єш, гл. Рвать въ куски.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений.
Хаміль меж., выражающее осторожное движеніе, съ которымъ скрываются? А вона вже тоді хаміль, хаміль за хустку, та дідька вже не було. Той з печі хаміль, хаміль (ночью слѣзъ украдкой и ушелъ).
