Виполонити, -ню, -ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву.
Гарнісінький, -а, -е. Очень хорошій, очень красивый.
Дото́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. дотопи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться (о расплавкѣ). 2) Дотапливаться, дотопиться (въ печи).
Каятися, -ка́юся, -єшся, гл.
1) Каяться. Вони проповідували, щоб каялись. Роскажи людям... нехай пам'ятають на праведний суд Божий, бо вже мученик Іван у Київі, в печерах, по шию в землі стоїть; а як увійде зовсім у землю, тогді ніколи буде каяться.
2) Раскаиваться, сожалѣть о сдѣланномъ. Не потурай їй, жінко, бо каятися будеш. Не кайся, рано вставши, молодо оженившись.
3) Каятися на кому. Перестать грѣшить при видѣ наказанія, постигшаго за грѣхи кого-либо.
Кромка, -ки, ж. — хліба = окраєць хліба.
Перегартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалить наново.
2) Перекалить.
Пересолодати, -да́ю, -єш, гл. Пересолодѣть. Було дуже тепло в хаті, і ячмінь пересолодив.
Поквокати, -каю, -єш, гл. = поквоктати.
Хлібопека, -ки, м. Хлѣбникъ, хлѣбопекъ.
Шухля, -лі, ж. Лихорадка.
