Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полова

Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛОВА"
Беґа, -ґи, ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней. Вх. Зн. 3. Желех.
Брукувати, -ку́ю, -єш, гл. Мостить камнемъ (улицу). Желех.
Випороти Cм. випорювати.
Вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Златкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Покрыть многими заплатами. Уся свитина була златкована чорними і рудими латками. Г. Барв. 21.
Квічення, -ня, с. = клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Порепатися, -паюся, -єшся, гл. Потрескаться.
Совуня, -ні, ж. ласк. отъ сова.
Тра-та-та! меж. для выраженія барабаннаго боя. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.