Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. Брат на мене викрикнув.
Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить.
2) Выпивать, выпить. Вихилив ще дві чарки. Пили його горілку, поки до каплі вихилили.
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки.
Засми́кати Cм. засмикувати.
Золотий 2, -то́го, м. = злот. Купи мені, моя мати, за копійку голку, за чотирі золотії червоного шовку. 304.
Підхвалювати, -люю, -єш, сов. в. підхвалити, -лю́, -лиш, гл. Прихваливать, прихвалить. Батько ті играшки підхвалював.
Порозважувати, -жую, -єш, гл. Развѣсить (на вѣсахъ, во множествѣ).
Спалахнути, -хну, -неш, гл. Вспыхнуть.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
