Виїздити 2, -джу, -диш, гл. Изъѣздить. Ой виїздив всю країну, увесь білий світ.
Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі.
Гарчє, -чє, с. = гарч.
Грудома́ха, -хи, ж. Большой комокъ, большой кусокъ какой либо массы плотной. Грудками в воду і почали жбурляти; Юда як не вхопить грудомаху, як не бухне.
Ґардува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Гатить, дѣлать запруду. 2) ? Як весло ґардує, то треба його плазом поставити й перестанеш.
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка.
Певно нар.
1) Вѣрно, надежно.
2) = певне. У такому жупані, певно дівчина полюбе. Уже певно візьме її за себе.
Повозити, -жу́, -зиш, гл.
1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди.
2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Рубання, -ня, с. Рубаніе, рубка.
Узвіз, -во́зу, м. Взвозъ, подъемъ на гору. Чумаче, де твої гроші? То в узвозі, та в перевозі. Він летить із узвозу так, як ворона. Также дорога въ оврагѣ.
