Било 2, -ла, с.
1) Стебель растенія (конопли), стержень кукурузы. Торік добрі були кукурузи: на їднім билі по два стрюки було.
2) Часть друлівника (Cм.).
3) Верхнія боковыя перекладины, соединяющія передокъ и задокъ воза. Ум. бильце.
Виринати, -на́ю, -єш, сов. в. вирнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть, всплывать, всплыть на поверхность. Як божа воля, то вириєш і з моря. Пурнув, виринає і утоплену Ганнусю на берег виносить.
2) Вытекать, вытечь (объ источникѣ). Ой у городі криниченька одна, да виринає холодная вода.
Їдало, -ла, с.
1) їдало. Шутливо: желудокъ.
2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища.
Каляниця, -ці, ж. Деготь, стекающій изъ колесъ.
Лю́тити, -чу, -тиш, гл. Сердить, раздражать.
Нагляда́ння, -ня, с. = нагляд.
Обріжка, -ки, ж. Ременная или веревочная часть кнута.
Плоскінь, -коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вибрала плоскінь. Тіпає плоскінь. Умер уже тоді, як плосконі брали.
Сливонька, сливочка, -ки, ж. Ум. отъ слива.
Сподобатися, -баюся, -єшся, гл. = уподобатися. Ой дівчино-паняночко, сподобалось мені твоє личко.
