Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дожин

Дожи́н, -ну, м. Конецъ жатвы.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 410.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОЖИН"
Баболюб, -ба, м. = бабій і. КС. 1883. XI. 502.
Відшпилювати, -люю, -єш, сов. в. відшпилити, -лю, -лиш, гл. Отшпиливать, отшпилить, отколоть приколотое (булавкой и пр.).
Голомозина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Дебелува́стий, дебелува́тий, -а, -е.  = Дебелькува́тий.
Мелька́тися, -каюся, -єшся, гл. Касаться, соприкасаться. Пола з полою мелькається, побратим з побратимом на здоров'є питається. Лукаш. 61.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався. Мкр. Г. 10.
Поздержувати, -жую, -єш, гл. Удержать, сдержать (многихъ).
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Сніговобілий, -а, -е. Снѣжнобѣлый. Левиц. Пов. 139.
Тандитник, -ка, м. Ветошникъ, старьевщикъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОЖИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.