Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпомогач

Підпомогач, -ча, м. = підпомагач. К. ЦН. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОМОГАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПОМОГАЧ"
Бідорака, -ки и бідораха, -хи, об. = бідолаха.
Ганебне нар. = ганебно. Ганебне зневажали. Шейк.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Догарцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. Допрыгаться, доскакаться. А що, догарцювався, що й ногу вибив! Харьк. у.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.
Охабище, -ща, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. І. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.
Поростоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и ростопи́ти, но во множествѣ.
Щадити, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Сберегать. 2) Щадить. 1, безбожний, свого сина не щадить. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПОМОГАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.