Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпрягати

Підпрягати, -га́ю, -єш, сов. в. підпрягти, -жу, -жеш, гл. Припрягать, припрячь. Рудч. Ск. І. 180. Коня третього підпрягти випросив. Г. Барв. 105. У мене кобила, та ти свою підпряжи, та й поїдьмо до торгу. Черниг. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПРЯГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПРЯГАТИ"
Будзьок, -дзька, м. Кусокъ, ломтикъ. Угор.
Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись. Чуб. II. 22.
Ду́длити, -лю, -лиш, гл. Пить съ жадностью. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. Як допавсь до води, так і дудлить. О. 1861. V. 70.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Натиснутися, -нуся, -нешся, гл. Натѣсниться, натолпиться.
Пайстровий, -а, -е. = вибійчаний. Штани пайстрові. О. 1861. X. 30.
Підживитися, -ваюся, -єшся, сов. в. піджитися, -ву́ся, -ве́шся, гл. = підживати, піджити 2. Після пожежі трохи Піджився.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме. Гол. III. 261.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів. Харьк.
Холодниця, -ці, ж. Подвальная тюрьма, арестантская. Були запорожці в холодниці. Старший запорожець у залізах сидить, а товариство в колодках. ЗОЮР. І. 77.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПРЯГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.