Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підпухати

Підпухати, -ха́ю, -єш, сов. в. підпух(ну)ти, -ну, -неш, гл. Припухать, припухнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПУХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДПУХАТИ"
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у.
Жадати, -даю, -єш, гл. Желать, жаждать. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько жадає. Ном. № 1617. Вставай, вірний козаче, давно моє серденько тебе жадає. Чуб. V. 54.
Зажо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Заболѣть отъ жары (о жирныхъ животныхъ). Зажохавсь віл. Камен. у.
Знадоб'я, -б'я, с. Снарядъ. Рибалки бачуть, що волок подертий, та кажуть: «хай тобі гаспид з твоїм знадоб'ям. Харьк. у.
Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть. К. (Желех.).
Сваволя, -лі, ж. Своеволіе. Добра та ладу не бум. а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87. Синочку, Ясеньку, мене Кася не слухала, в сваволю вдавалася. Чуб. V. 727. 2) Своевольная женщина. Яка ж у тебе дочка-сваволя.
Семянистий, -а, -е. Многосемейный. То народ семянистий. О. 1861. II. 246.
Стирити, -рю, -риш, гл. Встащить.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Такой нар. = також. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДПУХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.