Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підрубити

Підрубити, -блю́, -биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУБИТИ"
Відбігти Cм. відбігати.
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вохка зімою й весною. Грин. II. 18.
В'язок, -зка, м. 1) Связь полудрабків въ возѣ. Рудч. Чп. 250. 2) Связь (изъ тонкаго гнутаго дерева), посредствомъ которой въ саняхъ копили двухъ полозьевъ соединяются между собой. Лебед. у. (Залюбовск.). 3) Въ наружномъ однобортномъ колесѣ водяной мельницы: дубовая дужка, при помощи которой каждая лопатка прикрѣплена къ кляку. Черниг. у. 4) Въ корзинѣ: поперечина, сверхъ которой затягивается дуга для ручки въ корзинѣ. Вас. 147. 5) Позвонокъ. Терск. обл. 6) Ум. отъ в'яз.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Оттакий, -а́, -е́ Вотъ такой. Оттаке то на сім світі роблять людям люде. Шевч., Ум. Оттаке́нький, оттакї́сінький. Грин. І. 118.
Повиплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Виплодиться, вивестися (о многихъ).
Скло, -ла, с. Стекло.
Травка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
Ускорен прил. = Скорен. Бог хоч не вскорен, та влучен. Ном. № 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.