Бугаяка, -ки, м. Ув. отъ бугай.
Глобити, -блю, -биш, гл.
1) Укрѣплять клиньями валъ въ мельницѣ.
2) Конопатить.
3) = глобувати? Лихорадка на вопросъ: «Чого ж ти йдеш?» отвѣчаетъ: «Сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить, і кров пить, і кість ломить.
Мі́рчити, -чу, -чиш, гл. Брать часть зерна за помолъ.
Нехуткий, -а́, -е́ Нескорый.
Підніматися, -маюся, -єшся, сов. в. піднятися, -німу́ся, -мешся, гл. 1) Подниматься, подняться. Сонце піднялося височенько. По всьому селі піднявся галас. Ой встаньмо, підіймімося. Як підніметься кашель та прездоровий. 2) Подниматься, подняться, встать. І догори піднявсь у мене волос. 3) Подростать, подрости, вырости. І дочка у їх росла, уже чимала піднялась. 4) Подниматься, подняться, возвышаться, возвыситься. І ти, Капернауме, що аж до неба піднявся, аж у пекло провалишся. Дух народній поти не підніметься, поки люде просвіщені не ввійдуть у народню сем'ю рідними братами. 5) Браться, взяться за какое либо дѣло. Піднялась охочим серцем Ївга до підпомоги. 6) світ йому вгору піднявсь. Легко и вольно ему сдѣлалось. Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! Дома такий тихий, не гуляв, мало й говорить, а вийде в степ, — другий чоловік, неначе світ йому вгору піднявсь.
Постанова, -ви, ж. Постановленіе, рѣшеніе. Не перемінив своєї постанови.
Пристрахати, -ха́ю, -єш, гл. Припугнуть.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням.
Роєнний, -а, -е. Къ рою относящійся, отъ роя, роенія полученный. У мене половина бджіл роєнних, а половина не ротних.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко.