Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підрубити

Підрубити, -блю́, -биш, гл. Подрубить, сдѣлать рубецъ. Вона шила, не дошила, тілько підрубила. Чуб. III. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРУБИТИ"
Генеральша, -ші, ж. Генеральша. Грин. ІІ. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553.
Лікаре́нко, -ка, м. Сынъ лѣкаря.
Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло. МВ. (О. 1862. I. 84).
Погрозка, -ки, ж. Ум. отъ погроза.
Розскочитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Распасться на куски, разскочиться. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10. 2) Лопнуть, треснуть. Аж ся земля розскочила. Гол. IV. 479. Розскочиться моє серце на дві половині. Грин. III. 256.
Салотовка, -ки, ж. 1) Деревянный сосудъ съ пестикомъ для толченія сала. Товкачем товчуть сало в салотовці задля борщу, або-що. Черном. 2) Глупая башка.
Спражній, -я, -є. = справжній. Та й у батенька не знаю добра, ані добра, ні роскоші, ні спражнього лиха. Чуб. V. 224.
Узбіч II, нар. На скатѣ, склонѣ горы. Вас. 205.
Укурювати, -рюю, -єш, сов. в. укури́ти, -рю, -риш, гл. Запыливать, запылить.
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.