Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підриштувати

Підриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Поставить лѣса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 177.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИШТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДРИШТУВАТИ"
Гольо́па, -пи, ж. Задъ (у лошади). Вх. Пч. І. 14.
Гробо́к, -бка́, м. Ум. отъ гріб. Могила, могилка. Полковник остався почувать на гробках.... Узяв сідло, положив на гробок і ліг на йому. Грин. І. 50. Гробки́ = Гроби = Гробовище = Кладовище. Мнж. 178. Левиц. І. 117. На гробках посідали. Черниг.
Догрі́ти Cм. Догрівати.
До́хлий, -а, -е. Дохлый. Стор. І. 66.
Забаляндра́сити, -шу, -сиш, гл. Начать болтать. Як защебече, як забаляндрасить, так усім весело. Кв. І. 158.
Колоша, -ші, ж. = холоша. Ном. № 7225.
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Чуб. V. 720. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. Грин. III. 207. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити. МУЕ. III. 131.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ. Вх. Зн. 49. Желех.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Рудомизий, -а, -е. О волѣ: съ рыжими пятнами на мордѣ. Рудомизий віл. Александров. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДРИШТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.